Кожна людина, що купує заміський будинок, рано чи пізно замислюється: «А як, власне кажучи, зробити прилеглу до будинку територію затишною для життя, цікавою для прогулянок, ненудною для відпочинку?» І відразу ж охоплює паніка - з чого почати, як спланувати ділянку, що посадити ...Хоча кожному з цих питань присвячено дуже багато спеціальної літератури, рішення знаходиться не завжди.
Так що ж все-таки може стати основою ландшафту в заміському маєтку? Квітуча весна спалахує і закінчується швидко, зелене літо пролітає непомітно, і восени ділянка знову виявляється порожньою і сірою. Ось тут-таки й приходять на допомогу вічнозелені листяні рослини і, звичайно, хвойні у всій своїй красі. А кількість форм і забарвлень в них велика. На будь-якій ділянці хвойні рослини не помітити неможливо. Ці рослини можуть стати акцентом, основою для розташованої поруч квіткової або чагарникової композиції. Хвойні на задньому плані стануть хорошим фоном для інших рослин. А в осінньо-зимовий період будуть підтримувати структуру саду і створювати неповторний колорит. Проте з самого початку треба з'ясувати інтенсивність росту і розміри дорослої рослини - тобто якою вона постане через кілька років. В іншому випадку, посадивши крихітку біля доріжки перед будинком, незабаром доведеться прорубувати тунелі в кроні, щоб пробратися до ґанку.
Правильно посадити хвойну рослину - майже сто відсотків успіху в майбутньому. І краще витратити багато часу на підготовку посадкового місця, ніж роками потім витягати рослину з «коми». Перш за все, потрібно розібратися з екологічними умовами на вашій ділянці і зіставити їх з необхідними для вирощування придбаних рослин. Практично всі хвойні рослини добре розвиваються тільки на добре дренованих грунтах і погано переносять застоювання води. А ось склад грунту для різних рослин буде різним. Ялини, ялиці, тиси, мікробіота, туї полюбляють родючий грунт; ялівці, модрина, сосна краще себе будуть почувати, якщо субстрат для посадки не жирний і з додаванням піску, тоді повітря безперешкодно проникає до коренів (такі грунти в наших соснових борах). З другого року посадки перші з зазначених рослин можна і підгодувати, але тільки спеціальним добривом для хвойних або невеликою кількістю органіки (наприклад, перепрілим компостом або органічним добривом). Головне тут - не переборщити. На дуже родючих грунтах у рослин розтріскується кора, спостерігається витікання камеді, втрата сортової форми (наприклад, хвойні кульки за рахунок інтенсивного зростання починають витягуватися в пірамідальні форми і т. п.) і, як наслідок, зниження зимостійкості. А внесені «від душі» мінеральні добрива часто викликають різке пожовтіння хвої, її всихання («горіння»).
Докладніше варто розібрати процес саджання хвойних. Так як варіанти посадкового матеріалу можуть бути різними, то терміни і технології саджання теж будуть відрізнятися. Покупцям пропонуються рослини або з відкритою кореневою системою (нещодавно викопані в розпліднику), або в контейнерах (вирощені в пластикових горщиках або спеціальних поліетиленових пакетах), або з грудкою (коренева система знаходиться в грудкі землі, обмотаній мішковиною або металевою сіткою).
При покупці слід звернути увагу на загальний стан рослини, а також на розмір і якість кореневої системи. В оптимальний для посадок сезон коріння будуть у фазі активного росту і з білими кінцями.
Отже, по-перше, терміни посадок хвойних. Найбільш підходящий час для саджання рослин з відкритою кореневою системою - весна, кінець квітня - початок травня: бростки ще не почали рости, і саджанці не будуть відчувати сильний стрес. Осіннє саджання краще проводити з початку серпня по початок вересня, коли йде інтенсивний ріст коренів. Рослини, куплені в контейнері або з грудкою, приживаються найкраще, тому що коренева система компактна і при посадці практично не пошкоджується. Їх можна садити в будь-яку пору року, хоча оптимально - в кінці травня - початку червня або, як і в попередньому випадку, в серпні - початку вересня, коли коріння активно ростуть і рослини благополучно чіпляються за землю.
Друге, глибина посадки. Найчастіше, поспіхом купуючи саджанець в магазині або на розпродажі, ми виявляємо відмерлі нижні гілки на тлі прекрасної решти крони, звичайно, обрізаємо їх і відчуваємо велику спокусу посадити рослину так, щоб вона пушилася від самої землі. Ось тут і криється найбільший підступ. Справа в тому, що після остаточних маніпуляцій при заджанні коренева шийка (місце переходу стовбура в коріння) повинна бути врівень із землею, і ні в якому разі не глибше. В іншому випадку хвойна рослина досить швидко гине незалежно від прикладених зусиль.
По-третє, про саме саджання. Копаючи саджальну яму, не слід забувати, що рослина збільшується в розмірах, і коренева система теж. Тому підготовлена яма повинна бути більшою, ніж під розмір грудки. При пересадженні рослини або саджанні саджанця з відкритою кореневою системою необхідно максимально зберегти землю на коренях. Не слід залишати коріння викопаної рослини без присипання землею, можна накрити його вогкою мішковиною. В іншому випадку рослина буде довго приживатися, так як кореневі волоски в сухості, на повітрі живуть всього кілька секунд. Саджальна яма повинна бути заповнена родючим субстратом, добре утрамбована, щоб не осіла згодом. Рослина саджається в неї, коріння розправляється і засипається землею, засипка ущільнюється. Не забуваємо про рівень кореневої шийки. При запізнілому осінньому саджанні рослину слід на 2-3 см заглибити, інакше взимку її випре із землі, так як вона ще недостатньо вкорінена. Після саджання навколо границь ями робиться земляний бортик і рослина обов'язково рясно поливається. Земля трохи осідає, і в результаті зникають «повітряні мішки». Протягом перших декількох тижнів варто особливо уважно стежити за зволоженням грунту, регулярно поливати і, якщо погода стоїть спекотна, то встановити притінок, щоб рослина не висушувалась через перегрівання. Ну і якщо рослина велика, її слід зміцнити за допомогою розтяжок і кілків, щоб зафіксувати кореневу систему і дати спокійно вкоренитися. При садінні саджанця із закритою кореневою системою слід подрібнити грудку, обтрясти субстрат і по можливості розправити коріння, щоб його зростання в сторони не сповільнювалося. А от якщо рослина з великою грудкою, варто перевірити виробника на якість матеріалу, так як величезна грудка землі не означає безлічі коренів і може, з одного боку, бути фікцією, а з іншого - сильно заглиблювати кореневу шийку. Тому при саджанні слід розгребти землю навколо стовбура до кореневої шийки і опустити грудку на відповідну глибину. Якщо рослина в металевій сітці, то її не знімають, а мішковину краще видалити щоб уникнути гниття навколо коренів і утворення вогнища інфекції.
Як вибрати посадковий матеріал і що купувати? Це цікавить кожного початківця-садівника. Асортимент пропонованих хвойних рослин досить широкий, і більшість їх може добре себе почувати на наших садових ділянках. Необхідно тільки підібрати для них відповідні умови. Однак є ряд дуже гарних сортів хвойних, які користуються попитом, але в зимовий період сильно страждають. І перші серед них ялина канадська Коніка і ялівець китайський Стрикта, що зачаровує своєю щільною конічною кроною. Ці хвойні майже щорічно або підмерзають, або підпрівають, хоча часто до кінця сезону й відновлюються. Вирощування їх можливе тільки з вкриванням на зиму або в ідеально підібраних екологічних умовах. З альтернативних їм форм варто звернути увагу на маленькі рослини для невеликих садів, альпійських гірок і патіо. Це ялини звичайні: Нідіформіс, Пігмея, Літл Джем, Віллс Цверг, а також ялина колюча Гляука Глобоза і ялина канадська Echiniformis.
Іншою проблемою хвойних є весняні опіки, що виникають внаслідок осушення. Навесні відбувається сильне випаровування з поверхні крони через її перегрівання, а підживлення вологою немає, тому що коріння ще промерзле. Більше за інших від цього страждають туї, деякі сорти ялівців, ялиці і тиси. Уникнути опіків можна, прикривши рослини від сонця або посадивши їх у напівтінисте або тінисте місце (якщо дозволяють їхні екологічні властивості, як, наприклад, в тису). Варто також поцікавитися особливостями конкретної рослини. Так, припустімо, в осінньо-зимовий період хвоя деяких сортів ялівців і мікробіоти набуває мідного, а сосни гірської Вінтерголд - золотистого забарвлення, яке можна прийняти за сонячний опік.
Звернімося до ще однієї хвилюючої темі заджання хвойних. Може варто принести вподобану ялинку або сосонку з сусіднього лісу? Але паралельно виникає інше питання: а чи законно це? Тому розглянемо варіант пересаджування рослини на своїй ділянці. Фактично це буде варіант з відкритою кореневою системою, тому потрібно врахувати оптимальні строки посадки, пов'язані з ростом кореневої системи. Краще вибрати не дуже велику рослину. Навесні, у травні, штиковою лопатою слід обрубати навколо рослини в радіусі приблизно 20 см корені на глибину трохи більше довжини багнета, спровокувавши тим самим ріст нових коренів ближче до стовбура й розвиток обрубаних. Для пом'якшення стресу протягом двох тижнів рослину потрібно поливати. На початку серпня слід повторити ту ж операцію з корінням. І тільки наступного року, у травні, можна пересаджувати рослину з грудкою на нове місце. За цей час сформується компактна коренева система, і рослина добре приживеться. Якщо крона несиметрична, то на новому місці потрібно посадити рослину «бідною» стороною до півдня або до більше освітленої ділянки, і з часом вона вирівняється. Можна обернути краще розвинену сторону до парадної частини саду.
Ну й на закінчення ще про одну нагальну проблему - використання хвойних в живих огорожах. Для «зелених» парканів підходять практично будь-які хвойні, так як майже всі вони чудово переносять стриження. Для високих огорож годяться різні сорти туї західної, ялівця скельного, ялин; для створення живих бордюрів - більшість ялівців і мікробіота, які потрібно лише регулярно стригти. Чарівну темно-зелену невисоку огорожу можна отримати і з тису канадського і гострокінцевого, висадивши їх на тінистих ділянках саду (на добре освітлених місцях рослини будуть жовтіти і «горіти» навесні).Зважаючи на обмежен обсягу статті ми не можемо детальніше розповісти про умови посадки і догляді за конкретними сортами хвойних рослин. При купівлі саджанців не соромтеся з'ясовувати подробиці у консультантів в торгових точках, де ви будете купувати посадковий матеріал. До того ж у багатьох таких магазинів є сайти, на яких докладно розписана агротехніка для кожного сорту. Дотримуючись таких порад, ви зможете довгі роки радіти виглядові свого саду.
Юрій КАЛУГІН, біолог.
Джерела: newshouse.ru та zagorod.spb.ru
Немає коментарів:
Дописати коментар