Будівництво даху для лазні

Після зведення зрубу настав третій етап - будівництво даху
За розрахунками господаря довжина крокв для даху вийшла 5 метрів, а це забагато для дошки 40х150. Ще він зіткнувся з іншою проблемою - висота приміщення під дахом (мансарди) нижча бажаної на 4 см, але, незважаючи на малу різницю, він все ж вирішив підняти дах. Для цього по краях балок-затяжок, врівень з торцями він уклав дошку 40х150 з випиляними під 45 град. з внутрішньої сторони пазами. Дошки закріпив до кожної балки трьома саморізами. В балках долотом, в продовження пазів, продовбав на необхідну глибину пази.

Підготовка та встановлення крокв

З дошки 40х150 виготовив пристосування для збірки кроквяних ферм на землі. Вийшов імітатор балки-затяжки із замком. На фронтонних кроквах він кріпив один ригель з внутрішнього боку, на інших по два ригелі з обох сторін ферми. Посередині він прикрутив тимчасовий ригель для додання жорсткості всій конструкції під час підйому. Тимчасовий ригель допомагав при установці чітко зловити вертикаль виском, прив'язаним до постійного ригеля або лінійкою-рівнем, прикладеною до цих двох ригелів. Після установки крокв він зняв тимчасовий ригель. Крокви в коньку він поєднував в півдерева. Для розмітки замка в кроквах він виготовив шаблон з ДВП. Після випилювання замків у кроквах і балках всі кроквяні ферми ставали на свої місця без проблем. Щоб крокви не просіли, він поставив підпори.

Потім настала необхідність закріплення крокв. Для цього господар у кроквах під скоби свердлив отвори діаметром 6 мм (інакше розколються) і вибирав пази глибиною приблизно 5 мм. Скоба забивалась на 7 см. З урахуванням цього слідує, що скоба виходить з дошки на 3 см. Якраз на цій відстані на всіх скобах болгаркою були зроблені пропилювання на 3-4 мм. Після забивання скоб кінці їх загинались, якраз по зробленим пропилюванням.Після забивання скоб кінці їх загинались, якраз по зробленим пропилюванням. Ще до установки крокв, для захисту від дощу, на балки він настелив дошки сороковки (без кріплення), і технічну поліетиленову плівку яку придавив не будівельними дошками.

Балки він кріпив до верхніх вінців скобами 8 мм з розворотом кінців скоб на 90 град. Один кінець скоби забивав зверху в балку, а інший збоку у вінець зрубу. Скоби він зробив сам.

Решетування (обрешітка) даху

Було дві ідеї:
- прибивати дошки як вийде, а потім, повзаючи по даху, відпилювати рівно за місцем;
- або прибивати дошки, відпиляні в розмір.
Взяв за основу другий спосіб.

Перш ніж забивати обрешітку, першою думкою в господаря було - класти дошечку до дошечки. Але потім він передумав і став класти обрешітку через одну дошку. Виходила своєрідна драбина, по якій піднімаєшся нагору, потім по ній таки спускаєшся вниз, завершуючи обрешітку. Дошки обрешітки він почав забивати знизу-догори через дошку, ліворуч довгі, праворуч - короткі. Після завершення цього етапу забиваються дошки в відсутніх місцях - зверху - вниз, праворуч - довгі, ліворуч - короткі. Таким чином, у нього вийшла перев'язка.

Коли частина даху була без обрешітки, після дощів одну крокву вигнуло дугою, на 3 см. Довелося підправляти-підтягувати. Коли була закінчена половина обрешітки, тобто оббиті всі крокви через дошку, до кінців дощок, що стирчать над фронтонами, знизу він підшив дошки за допомогою саморізів.

Підшита дошка не доходить до нижнього краю нижньої дошки обрешітки (5 см), та ще й спиляна під кутом 45 град - це так задумано: спиляний під 45 торець якраз знаходиться на рівні (вертикальному) з торцями балок перекриттів, тобто нижня дошка обрешітки звисає над торцями балок (на 5 см). Потім він забив інші дошки обрешітки.

У кожному місці прилягання дошки до крокви, дошка прибивалась двома цвяхами розміром 70. Господар забивав цвяхи не строго по середній лінії, а з невеликим зсувом у різні сторони, при цьому він забивав їх з невеликим нахилом. Тут є дві переваги, по-перше, зменшує можливість розколу, в даному випадку, крокви, по-друге, для відриву дошки буде потрібно застосувати багато зусиль, тобто вона міцніше тримається.

Досвід сусіда

Сусід клав дошечку до дошечки. При цьому він знаходився всередині горища. Коли стало високо, затягнув на горище 200 літрові бочки, а на них встановив дошки так і бив майже до самого верху. Потім забив обрешітку з іншого боку майже доверху, а потім поставив трап і добив дошки з двох сторін.

Укладання обрешітки уздовж схилу

Господар закінчив обрешітку. Коли пішов дощ, він побачив, що вода через щілини в обрешітці капає на балки, перекриття, і вниз на зруб. Тоді він згадав, що в книгах радили укладати обрешітку уздовж схилу.

Спочатку для цього на крокви поперек укладають контр-обрешітку, скажімо, через півметра, а на неї обрешітку з дюймовки. У цьому випадку самі дошки без накриття відводили б значну частину води від зрубу. А якщо, наприклад, покрівля продірявилася над дошкою, то вода потрапляє не всередину, а стікає назовні.

Такий спосіб не був втілений, бо були потрібні додаткові витрати:
1) контробрешітка;
2) крокви, за прикидками, необхідні більш потужні (для контробрешітки).

Трап або сходи для даху

Серед всіляких конструкцій господар вибрав сходовий тип з простим упором (сам придумав). Цим займався його син. Він взяв нестругані дошки 22х105. Дошки розпускалися уздовж навпіл за допомогою циркулярної пилки. Вийшли рейки перетином 22х51, а з них він виготовив тятиви і щаблі. Сходи випробовував син. Випробування пройшли успішно. Правда остання сходинка була з суччям і зламалася, коли по ній ходив господар, але завдяки своїй обережності він не впав. Параметри трапу:
Довжина 3,60 м - по довжині схилу;
Ширина 32 см
Відстань між ступенями - 30 см, кріпив їх саморізами 42 мм;
Упор об коньок з обрізка дошки 50 мм - що було під рукою, кріпився трьома саморізами 100 мм.

Було зроблено 2 трапи.

Дошки обрешітки перед укладанням господар покрив антисептиком. Але, через велику вологість вони практично не висихали, тому антисептик змило дощами, тоді він обробив дошки ще раз, вже вогне-біо захистом. Цим зайнялася дружина. За допомогою обприскувача вона стала обробляти обрешітку. Але під час вітру бризки летіли їй в обличчя і навіть дісталося господареві, не зважаючи на те що, він сидів на іншому кінці даху. У дружини від цього опухла шкіра на обличчі в деяких місцях, але потім все пройшло.

При укладанні руберойду в цілях економії одного рулону нахлист був невеликий, 10-12 см. Тому на нахлистних ділянках тальк він обмахував щіткою, а потім покривав бітумною мастикою: на аркуші, який вже лежав на даху - густіше, який готувався до настилання - меньше. Оскільки він після цього згортався в рулон, піднімався на дах і там розвертався намазаним місцем до намазаного місця вже лежачого.

Щоб вітер не підняв свіжоукладений лист руберойду, перед нанесенням мастики Сергій будівельним степлером пристібав його до обрешітки. При укладанні чергового листа, по його краю по нахлистові прибивав пакувальну металеву стрічку толевими цвяхами 25 мм.

Крок відповідно до кроку дощок 15 см. Стрічку між цвяхами він так само простукував молотком для кращого склеювання аркушів. Потім, краї фронтонних аркушів загинав вниз і рейками 15х25 закріплював на карнизній підшивці - торцева дошка обрешітки.

Під звис схилів до торців балок перекриттів він притискав руберойд дошкою 20х100 мм і забивав її, для того, щоб вітер не зніс його.

Потім він зробив віконечко і затягнув його поліетиленовою плівкою

Внизу фронтона зі смуги руберойду він зробив "спідницю", щоб косі дощі не потрапляли на веранду, а також для захисту опор балок виносу, оскільки на опорах відкриті торці, та гвинтові домкрати. Під нижній край "спідниці" до опорних стовпів прибито дошку, щоб руберойд вітром не рвало.

На цьому він закінчив будівництво лазні. Продовження буде в наступному році, влітку.

Початок теми тут.
Попередня стаття теми тут.


Розміщено учасником форуму «Дім і Дача» EsKor
Редактор: Адамов Роман
Джерела: newshouse.ru та forumhouse.ru