Також за допомогою компосту можна бідний, важкий глинистий або ж легкий піщаний грунт перетворити на родючий, або легко відновити виснажену землю.
Компостник варто розмістити на ділянці в дещо затіненому місці, захищеному від вітру і безпосереднього впливу сонця. Затінення позитивно впливає на процес розкладання, адже тоді будуть добре розмножуватися дощові черв'яки, багатоніжки і мікроорганізми, а земля не зможе висохнути швидко. Компостник повинен бути легко доступний, але при цьому не впадати в око (наприклад, його можна закрити живоплотом або альтанкою).
Продукти, які можна компостувати : харчові відходи, скошена трава, листя, обрізані гілки і пагони дерев (дрібно подрібнені), шкаралупа яєць, відходи овочів, фруктів, кавова гуща, використана чайна заварка, солома, сіно, тирса.
Продукти, які компостувати не можна : залишки їжі і продукти харчування, бур'яни з насінням (мокриця, кропива і т.д.), бур'яни з гарною кореневою системою (в'юнок, яглиця звичайна), хворі рослини (частини рослин, уражені бактеріальними, вірусними або грибковими захворюваннями необхідно спалювати, тому що хвороботворні бактерії здатні зберігатися після ферментації в компості), рослини, обприскані інсектицидами, каміння, хімікати, будівельні матеріали та інші предмети, не схильні до розкладання.
Чим менший розмір буде в компостованих відходів, тим швидший й ефективніший буде процес (мінералів в компості збережеться більше)
Практичні рекомендації :
- Компостник можна зробити в будь-яку пору року, за винятком днів, коли трапляються заморозки. Краща для цього пора - осінь, так як в городі знаходиться найбільше рослинних відходів. У місці, де Ви збираєтеся поставити компостник слід підняти рівень грунту (наприклад, для компостніка розміром 1,5 м х1, 5 м слід насипати шар землі близько 15 см; якщо земля глиняна, то потрібно зробити дренаж з шару піску; якщо ж земля піщана , то слід зробити ізоляцію з шару глини).
- Розділіть майданчик для приготування компосту на 3 частини: в одній буде складатися вихідний матеріал, у двох інших будуть знаходитися ємності для компостування і перекладання готового компосту.
- Найпростіше робити компостну купу у вигляді піраміди, обмежуючи розміри з боків дошками. Можна також вирити яму глибиною 30-40 см або виготовити спеціальну ємність. Для створення такої ємності підійде абсолютно все: дошки, цегла, дріт або стара металева бочка без дна (але в бічних стінках слід обов'язково зробити отвори, щоб повітря надходило всередину компостника). Рекомендується робити компостник з двома секціями, щоб можна було вже готовий перегній зберігати окремо від свіжого матеріалу. (Див. фото - компостник з дерев'яного зрубу)
- Перед компостуванням весь розсортований матеріал (окремо солома, скошена трава, обрізані гілки і т.д.) слід добре подрібнити, щоб процес проходив більш швидко. Закладати матеріал потрібно шарами таким чином, щоб компостна піраміда звужувалася догори, а загальна її висота не повинна бути більше 1-1,5 м (тоді забезпечується вільний доступ повітря). Прикривати компостник краще соломою, сіном або листям.
- При відсутності в компостнику необхідної кількості повітря, його вміст починає гнити, про що свідчить характерний запах. Нормалізувати повітрообмін можна Перелопативши всю яму. Якщо ж вона занадто суха, значить, в компост потрапляє занадто багато тепла. Під час спеки слід поливати компостну піраміду, а під час тривалих дощів прикрити компостнік.
- Компостовані відходи вимагають тепла, повітря і вологості. Важливим моментом є те, що вода повинна відводитися, а повітря циркулювати. Для цього нижній шар повинен складатися з великих шматків відходів (роздроблена деревина і т.д.), а наступні шари поперемінно повинні бути із зелених відходів та хмизу в співвідношенні 2:1.
- Між високими шарами (20-25 см) відходів поміщається тонкий шар гною тваринного походження, який багатий азотом і вуглецем, як наслідок, після ферментації виходить відмінний перегній. Поперемінно можна використовувати прискорювачі для компостування. Все це слід прикрити тонким шаром землі або перегною, що залишився з минулого року.
- Після формування компостної купи потрібно почекати, поки компост «дозріє». Періодично (раз на 2-3 місяці) сирий компост необхідно перемішувати, оскільки тоді температура всередині компостованого матеріалу знову зросте. Періодично його слід злегка поливати.
- Перегнійна земля утворюється через 1-2 роки, а за більш короткий проміжок часу виходить свіжий компост. Зазвичай для прискорення процесу розкладання використовують спеціальні препарати. Для того, щоб отримати вже через 2 місяці компост, слід подрібнені матеріали чергувати з шарами пташиного посліду або гною. Товщина всіх шарів не повинна перевищувати 20-30 см. При необхідності, таку компостну купу можна полити.
- Готовий компост приємно пахне землею і прілим листям. Отриманий компост можна додатково просіяти за допомогою сита. Великі шматки слід компостувати повторно. Готовий перегній слід розсипати в саду і злегка розрівняти його граблями - перекопувати його не потрібно.
Джерело: newshouse.ru
Немає коментарів:
Дописати коментар